Санктуарій Крові Христа в Ченстохові

1. Кожного дня
Можливість молитви перед Реліквіарієм Христової Крові та отримання індивідуального благословення.

2. Кожного тижня
Молебень до Христової Крові з індивідуальним благословенням Реліквіарієм щочетверга після Служби Божої о 17.30.

3. Кожного місяця
Процесійна Дорога Христової Крові о 14.30 та о 16.00.
Євхаристія з особливою молитвою на зцілення душі і тіла – індивідуальне благословення Реліквіарієм (третя неділя місяця).

4. Кожного року
А) Відпуст Матері і Цариці Пренайдорожчої Крові (24 травня, відбувається у першу неділю після цієї дати, або перед нею).
В) Відпустова урочистість Пренайдорожчої Крові (1 липня, святкування відбувається у першу суботу липня).
С) Свята Дітей та Молоді (кінець червня та липень).

Санктуарій Крові Христа в Ченстохові
Вул. Св. Каспра дел Буфало 2/18
42–221 Ченстохова
Отримати інформацію або повідомити про свій приїзд Ви можете, звертаючись
за телефоном: (34) 366 54 83
або пишучи на адрес: saktuarium@cpps.pl
Інтернет-адреса: www.cpps.pl

Документ автентичності

(На одному боці: згори зісканований документ, під ним переклад, згин як у документі. Згори на балці видніє текст: ДОКУМЕНТ АВТЕНТИЧНОСТІ)

Petrus Calchi Novati, з Божої ласки та Апостольського Престолу Єпископ Святої Церкви в Лоді
Всім і кожному зокрема, хто цей лист буде читати, засвідчуємо і чинимо достовірним, що визнаємо для більшої хвали всемогутнього Бога і честі Його Святих ці святі частинки як землю скроплену Кров’ю Нашого Господа Ісуса Христа, яку взято з достовірних місць, з честю поміщаємо в щільно закритому срібному резервуарі круглої форми, поєднаним сургучем червоного кольору і затверджена нашою печаттю. Передаємо її з можливістю збереження, дарування іншим та до експозицій в будь-якому храмі, місці молитві або каплиці для публічного прославлення вірними. Отже, вірним, до рук котрих тепер або в майбутньому потраплять ці Святі Реліквії, нагадуємо в Господі, що не годиться їх в який-небуть спосіб продавати, ні поєднувати з речами, які є предметом торгівлі.
В цій вірі це свідоцтво, підписане нами і затверджене нашою печаттю, видаємо.
Видане в Лоді в Палаці Єпископів, дня 18 місяця грудня року 1935
(-) Petrus Calchi Novati
Ep. Laudensis
SS. Reliquiarum Custos
(-) Sac Felix Patrini

Історія Реліквій Пренайдорожчої Крові Христа в Мантуї

В конкатедральній базиціці Св. Апостола Андрія в Мантуї до сьогодні зберігаються реліквії Крові Христа. Не дивує факт, що з огляду на релігійне значення конкатедра завжди була пов’язана з історією Мантуї – центру релігійного та суспільного життя. Історично стверджено, що у місці, в якому сьогодні знаходиться храм, запроєктований Леоном Батистом Альберті, існували два костели, що були збудовані в різних часових періодах і присвячені Св. Андрієві.
Важко встановити дату виникнення першого костелу. Згідно з деякими істориками, ймовірно це був період після першого “inven­tio”, тобто віднайдення. Інші однак пересувають дату його побудови до періоду Карла Великого і не пов’язують його з фактом переховування реліквій. Всі інші згадки пов’язані з реліквією Пренайдорожчої Крові.
Культ реліквій Крові Христа базується на двох “знахідках”, які мали місце в 804 і 1048 роках. Першу подію занотував Егінард, дворянин і біограф Карла Великого, в “Анналах Царства Франків”. Друга “знахідка” широко описана у двох середньовічних джерелах: “Про віднайдення Господньої Крові” записаного в Мантуї невідомим автором другої половини ХІ століття та в “Хроніці” шведського монаха Германа ді Райхенау. З цих джерел, а також з інших історичиних даних та записів хронік походить традиція, яка в Мантуї поміщає Св. Лонгіна. Це був римський солдат, який на Голгофі власним списом пробив бік Христа, що спричинило виплив води і крові. Після свого навернення він перевіз до Мантуї землю з Кальварії, яка була просочена Кров’ю Христа, та губку, яку використовували, щоб напоїти заквашеним вином Христа, який умирав. Боячись профанації, Святий сховав реліквії Господніх Мук в олов’яній коробці і сам закопав їх в місці, де сьогодні знаходиться базиліка, колись це місце було далеко за мурами міста. Невдовзі Св. Лонгін помер мученицькою смертю і його поховали неподалік реліквій. Через події, які спричинили падіння Західньої Римської Імперії, загублено будь-який слід реліквій аж до часів Карла Великого. В 804 році їх вперше віднайшли. Згідно з традицією, Св. Андрій об’явився у сні одному віруючому чоловікові і показав йому те місце, де перебували реліквії. Папа Лев ІІІ прибув до Мантуї на запрошення Карла Великого і ствердив автентичність реліквій. Саме тоді було створено перший релівіар для збереження надзвичайних пам’яток Мук Христа. Невелика частинка реліквій була передана Карлу Великому і поміщена в його царській каплиці в Парижі. У 924 році, побоюючись небезпечного наїзду Хангарів, реліквії були знову заховані. У 1048 році їх було вдруге віднайдено. І цього разу Св. Андрій об’явився у сні блаженному Войцехові, незрячому, який давніше служив в роді Каносса. Завдяки цьому віднайшли місце поховання Св. Лонгіна, а також мармурову урну, яка містила скриньку з Пренайдорожчою Кров’ю. У 1053 році до Мантуї прибув папа Лев ІХ, щоб вшанувати цінні реліквії. Після урочистого підтвердження їхньої автентичності, він намагався навіть забрати їх із собою до Риму. Це викликано велике обурення, яке змусило папу втікати і сховатися в бенедиктинському монастирі в Поліроне.
Приблизно у тому часі побудовано новий храм, який був значно більший і мав спеціальну крипту, де переховували святі реліквії. В 1472 році покладено перший камінь під будову теперішнього храму, щоб “мати більше місця, де б побожний народ міг поміститися і побачити Кров Христа”, як хотів її архітектор. Одна з бічних каплиць посвячена Св. Лонгінові. По боках вівтаря є два саркофаги: з кістьми Св. Лонгіна і Св. Григорія з Наз’янзу. Стінні фрески у цій каплиці зображають сцену “Розп’яття” з Лонгіном, який на колінах збирає Кров Христа до келиха, а також епізод другого “віднайдення” реліквій. Крипта з реліквіями побудована по плану грецього христа з восьмикутною “церковцею” посередині. Реліквії Крові Христа поміщені у реліквіарії з ХVIII ст., виконаному міланським золотарем Джованні Белецца. Їх можна побачити тільки у Велику П’ятницю. Окрім цього дня вони завжди перебувають закриті в урні, зробленій з зеленого мармуру. До сьогоднішніх часів збереглася тільки невелика частина первинних реліквій. У 1848 році їх спрофанували австрійські загарбники, саме тоді пропала губка і більша частина реліквій Крові. Тоді також були знищені перші посудини, в яких зберігалися цінні реліквії.
На протязі віків базиліка Св. Андрія, в якій зберігалися Реліквії Господньої Муки, ставала усе більшим паломницьким центром, який чисельно відвідували вірні. При дорогах, які вели до храму, будували костели і господи для кращого прийняття прибулих і для відповідної духовної опіки. Можна припускати, що на взірець єрусалимської ротонди і “святих стацій” на початку ХІІ століття виникли чотири костели на круглій основі. До сьогодні зберігся лише костел Св. Лаврентія.
Культ Святих Реліквій затверджений папою Левом ІХ в 1053 році в Урочистість Вознесіння Господнього. Папа тоді уділив привілей отримання цілковитого відпусту тим, хто буде відвідувати цей храм. Мантуя завжди пишалася тим, що в ній зберігалися такі цінні реліквії, і вона стала своєрідним їхнім символом. У XV столітті Джанфранческо Гонзага, перший маркіз Мантуї, видав наказ викарбувати срібну монету з написом: “Мантуя, ти піднесена завдяки Пренайдорожчій Крові”. При базицілі існують Кавалери Ордену Відкупителя, який заснував у 1608 році Князь Вінцентин Гонзага “для честі і слави Найдорожчої Крові”. Ще раніше в базиліці існувало Товариство Пренайдорожчної Крові, початки якого сягають 1459 року. До нього належали чоловіки шляхетного походження, які зобов’язувалися невпинно підтримувати запаленими лампи перед вівтарем Крові Христа. Інші члени Товариства присвячували себе ділам милосердя. Щодень вони відмовляли молитви, передані з античності, які універсально називали “Сім проллянь”. Вже починаючи з XVII століття 12 березня відправляється Служба Божа і відмовляються Часи, присвячені віднайденню Крові Христа, затверджені Апостольським Престолом.
(Переклад С. Дорота Залевска AJU)

З 1998 року частинка цієї Реліквії перебуває у Ченстохові у Місіонарів Крові Христа. 21 жовтня 1999 року архиєпископ Станіслав Новак у цьому місці заснував Санктуарій Крові Христа.